Abstract:
Поняття музичного діалекту в етномузикології пов’язане з територіальною обмеженістю побутування кожної самобутньої фольклорної традиції, що яскраво відображено в якості музичних засобів виразності народної пісенності. Національний музичний стиль постає як сума регіональних і локальних пісенних традицій та виконавських стилістичних особливостей, їх взаємовідношень і взаємовпливів (за В.Л. Гошовським). Територіальне обмеження стосується поширеності або відсутності пісенних типів певного функціонального призначення
(жанрів), умов розвитку вокального та інструментального різновидів музичної творчості. Специфічними для слобожанського фольклору можна назвати такі ракурси розгляду, як жанрова система, характеристика особливостей функціонування регіональної фольклорної традиції. Їй притаманні також підголосково-поліфонічна фактура та «протяжна» форма розвиненого гуртового розспіву. Вона набуває значення не тільки стилістичної, але й структурної ознаки пісенних зразків ліричної та ліро-епічної образної сфери. Вагомим чинником фольклорної традиції Слобідського краю виступає взаємодія усної та уснописемної традиційних музичних культур.
