У статті обґрунтовується можливість вивчення сучасної православної церкви хору як соціокультурної системи, що зумовлено двома проекціями його буття - соціальною та культуротворчою. Розкрито основні детермінанти та фактори формування церковного хору як соціокультурної системи, типологізовано функціональні ролі співаків у колективі. Розглянуто принципи взаємодії індивідуальної та колективної свідомості всередині церковного хору, визначено роль єдності (соборності) у його літургійній діяльності. Наведено основні характеристики життєвого циклу церковного хору як соціокультурної системи, охарактеризовано його типові етапи та потенційні кризи. Сформульовано основи управління командою, включаючи метод контрольованої кризи.
The article substantiates the possibility of studying the modern Orthodox Church
choir as a socio-cultural system, which is due to two projections of its being – social and culture-creating. The main determinants and factors of formation of the church choir as a sociocultural system are revealed, the functional roles of singers in the team are typologised. The principles of interaction of the individual and collective consciousness within the church choir are considered, the role of unity (conciliarity) in its liturgical activity is defined. The main characteristics of the life cycle of the church choir as a socio-cultural system are given, its typical stages and potential crises are characterized. The fundamentals of team management, including the method of controlled crisis, are formulated.
