У роботі проведено комплексне дослідження впливу емоційного вигорання на посттравматичні стресові розлади в співробітників поліції. Представлено феноменологічні характеристики понять «посттравматичний стресовий розлад» та «емоційне вигорання». Проведено теоретичний аналіз проблеми
посттравматичного стресового розладу на сучасному етапі розвитку психологічного
знання в цьому напрямі. Посттравматичний стресовий розлад є тривожним розладом, у якому страх і супутні симптоми зберігаються тривалий час після травматичної події. Його симптоми можуть проявитися майже негайно після травмуючої події або ж через місяці, а іноді й роки після неї. Емпіричне дослідження проводилося у формі опитування й анкетування співробітників поліції міста Харкова. Як піддослідні виступили поліцейські у віці від 20 до 45 років загальною чисельністю 100 осіб. Дослідження проводилося із застосуванням двох методик: «Рівень емоційного вигорання (РЕВ)» В.В. Бойко та «Міссісіпська шкала посттравматичного стресового розладу» Т.М. Кеапе. Результати діагностики рівня емоційного вигорання розділено на окремі фази формування. Розглянуто порушення в емоційній сфері співробітників поліції й посттравматичні стресові реакції організму співробітників органів внутрішніх справ на екстремальні ситуації. Проаналізовано фактори, що детермінують виникнення посттравматичного стресового розладу й емоційного вигорання в співробітників поліції. Установлено кореляційні зв’язки між показниками посттравматичного стресового розладу та фазами емоційного вигорання в працівників поліції. Емоційне вигорання нами розглядається як детермінанта виникнення посттравматичного стресового розладу в співробітників поліції. Порушення в емоційній сфері й механізми розвитку посттравматичних стресових реакцій організму на екстремальні ситуації недостатньо вивчені та вимагають уваги дослідників з метою розроблення ефективної програми, що включає методи
психологічної роботи з особами, котрі пережили фізичний або емоційний стрес.
This paper presents a comprehensive study of the effects of burnout on post-traumatic stress disorders among police officers. Phenomenological characteristics of the concepts of “post-traumatic stress disorder” and “emotional burnout” are presented. A theoretical analysis of the problem of post-traumatic stress disorder at the present stage of psychological research advancement in this domain is carried out. An empirical study was conducted in the form of a survey and a questionnaire among police officers of the city of Kharkov. The respondents were police officers within the age frame 20 to 45 with a total number of 100 people. The study
was conducted alongside two methods: “The Level of Emotional Burnout (LEB)” V.V. Boiko and the “Mississippi Post-Traumatic Stress Disorder Scale” T.M. Keape. Diagnostic results of the level of emotional burnout were subdivided into separate phases of formation. The study examined violations in the emotional sphere of police officers and post-traumatic stress reactions of the organism of internal affairs officers to extreme situations. The factors determining the occurrence of post-traumatic stress disorder and emotional burnout among police officers are analyzed. Correlations between indicators of post-traumatic stress disorder and phases of emotional burnout among police officers are established. We consider emotional burnout to be a determinant of the occurrence of post-traumatic stress disorder among police officers. Disorders in the emotional sphere and mechanisms for the development of post-traumatic stress reactions of the body to extreme situations have not
been yet subject to a systematic study and need additional research focus with a view of working out an effective program that would include methods of psychological counseling for people who have experienced either physical or emotional stress.
