Світова драматургія на харківській сцені в режисурі М. Яремківа

Abstract

У 1992 р. режисер Микола Яремків був одним із перших на українській сцені, хто звернувся до теми дисидентства. У виставі за п’єсою чеського драматурга Вацлава Гавела «Largo desolato» («Повільна руйнація») режисер зіштовхнув два різновиди театру — психологічно нюансоване, емоційно концентроване, на межі нервового зриву проживання (у головного героя) та циркову буфонаду (у ретельно розведених» за цирковими ж амплуа інших персонажів і розгорнутій у виставі низці так само циркових «гегів»).