Abstract:
Запропоновано перегляд традиційного підходу до тлумачення релігійного туризму як такого, що включає лише два різновиди – паломницький та екскурсійний. Започатковано дослідже-ння основних форм реалізації екзистенційного пошуку, характерних для релігійного туризму. Особливу увагу приділено аналізу сутності
та особливостям його здійснення в релігійному сегменті сучасного українського суспільства. Показано, що паломництво є лише одним з багатьох використовуваних інструментів, і, як показує практика, не найважливішим. Серед інших виокремлено школи, конференції, реколекційний рух, дні зосередження, публічні акції, спортивні події, формування простору рекреації тощо.
