Abstract:
Актуальність теми дослідження. Участь військовослужбовця у бойових діях вважається стресовим фактором найвищого ступеня інтенсивності. Проблема збереження здоров’я і працездатності осіб, що беруть участь у військових конфліктах, останнім часом привертає увагу великої кількості українських дослідників. Військовий конфлікт, що відбувається у східних областях нашої країни, накладає свій відбиток на психологію комбатантів, які повертаються із зони ведення бойових дій. За офіційними даними прес-служби Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, станом на вересень 2017 року, з 350 тисяч демобілізованих бійців АТО, 315 тисяч (90%) потребували проведення комплексної реабілітації. Протягом наступного періоду: від кінця 2015 до кінця 2016 років, - кількість військовослужбовців з ПТСР з 24,5%, збільшилася до 32,6% (від загальної кількості населення з ПТСР). Серед військовослужбовців спостерігаються: суїцидальна поведінка (518 випадків), агресивна поведінка, яка часто пов’язана із вживанням алкоголю та інші види адиктивної поведінки (15% злочинів серед військовослужбовців пов’язані з вживанням алкоголю чи наркотичних речовин, а кожна шоста невоєнна втрата пов’язана з пияцтвом), депресія, алкоголізм, розлучені шлюби, девіантна поведінка тощо. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 2020 р. посттравматичний стресовий розлад розвивається у 50-80% людей, які пережили важкий стрес, детермінований не лише всесвітньою пандемією коронавірусної інфекції, але і стресовими ситуаціями, які виникають у професіоналів, особливо це спостерігається у військовослужбовців-учасників АТО. Посттравматичні стресові розлади, що виникають у військовослужбовців після травматичних подій,детермінують у них сильний страх, безпорадність чи жах, вину, сором, гнів, що знижує їх психологічне благополуччя і впливає на психосоматичний стан. У майбутньому психічні розлади у військовослужбовців значно впливають не тільки на ефективність їх професійної діяльності, але і на їх психічний стан, приводячи як до розладів здоров’я, так і до формування особистісних девіацій, які, в свою чергу, призводять до деградації військового як професіонала та порушення його соціально-психологічної адаптації. Об’єкт дослідження - соціально-психологічна адаптація військовослужбовців, які перебували у зоні бойових дій. Предмет дослідження - особливості соціально-психологічної адаптації військовослужбовців, які перебували у зоні бойових дій. Мета дослідження - визначити характерні особливості психологічні особливості впливу ПТСР на соціально-психологічну адаптацію особистості військовослужбовців, які перебували у зоні бойових дій. Гіпотеза дослідження - у військовослужбовців, учасників АТО визначається високий рівень психосоціального стресу та низька стресостійкість та адаптивність до соціального оточення.
