Abstract:
Останнім часом у сфері туризму спостерігається все більше поширення нових форм туризму. Люди подорожують, щоб оцінити природне середовище (екотуризм), зануритися в різні культури (культурний туризм), відвідати автентичне минуле та культури (культурний туризм), відвідати автентичне минуле/залишки місць (туризм спадщини), пізнати гармонію між навколишнім середовищем, місцевими жителями та відвідувачами (зелений туризм), або отримати бажані медичні процедури та послуги (оздоровчий/медичний туризм). Деякі країни, такі як Японія, офіційно визнають ці нові форми туризму для заохочення більше подорожуючих, а також розроблюють ефективні стратегії просування. В широкому сенсі, в основі цих нових примх туризму є дві рушійні сили, скажімо, екологічна стійкість та особистий/соціальний добробут. Виникаючи з цих екологічних та особистих занепокоєнь, також є інша форма туризму, яка називається повільний туризм. Повільний туризм – це вид туризму, який орієнтований на більш глибинне вивчення територій та туристичних пам’яток, на відміну від швидкого туризму, коли турист досить швидко відвідує місця та нічого не запам’ятовує. Мета дослідження – теоретично дослідити можливості розвитку повільного туризму в малих містах Німеччини на прикладі міста Діппольдісвальде. Об‘єкт дослідження: повільний туризм. Предмет дослідження: перспективи розвитку повільного туризму у малих містах Німеччини на прикладі Діппольдісвальде.