В статті обґрунтовується межі поняття «форма екранного твору» в сучасному
аудіовізуальному мистецтві і виробництві. Вказано, що форма екранного твору постійно перебуває в русі, вона демонструє динамічні деформації під час знайомства з нею в процесі її сприймання. Форма екранного твору є породження взаємодії різних форм чинників, що утворюють в своїй сукупній реакції взаємозбагачення, аудіовізуальний твір як якісно нову форму.
