Короткий опис(реферат):
Музично-просвітницька діяльність харківських піаністів почалася ще в ХІХ ст. у межах концертів музичного товариства, після реорганізації якого в музичне училище (1883) і консерваторію (1917) розпочалася регулярна виконавська практика І. Слатіна, А. Бенша, Р. Геніки, С. Брікнера, О. Горовиця, Є. Нібур, А. Шульц- Евлера та ін. Ці майстри наприкінці XIX — початку XX ст. демонстрували значні досягнення в галузі вітчизняного піанізму і не поступалися в мистецтві гри на фортепіано багатьом відомим музикантам. Демонструючи високий рівень піанізму, провідні харківські музиканти стверджували прогресивні принципи фортепіанного мистецтва, знайомили слухачів із кращими зразками фортепіанної творчості вітчизняних та зарубіжних композиторів, що сприяло розвиткові музичного просвітництва та вихованню художніх смаків місцевої публіки.
