Короткий опис(реферат):
Питання вокальної специфіки народнопісенного виконавства є основою національної музикологічної думки, що обумовлює наявність сформованого та усталеного погляду на комплекс прийомів звуковидобування, звуковедення, артикуляції, динамічних, агогічних тощо особливостей, які маркують народнопісенну виконавську парадигму. Характерною ознакою сучасного музикологічного дискурсу є персональне проєкціювання особливостей народнопісенної виконавської парадигми. Це виявляється в увазі дослідників до творчості знакових постатей — берегинь народної пісні — Ніни Матвієнко, виконавиць — представниць української діаспори, зокрема Квітки Цісик, і акцентуація вагомості авторської виконавської концепції в контексті сучасних репрезентацій народної пісенності (Радкевич). Проте не менш інтенсивною є тенденція осягнення творчості особливостей сучасних виконавиць, які демонструють плідне поєднання ознак народнопісенного та естрадного виконавства.
