Abstract:
Збройна агресія північного сусіда України, що триває вже десятий рік, і, особливо, її повномасштабна фаза, розпочата 24 лютого 2022 р., яка принесла із собою руйнацію усього попереднього устрою життя українського суспільства, економічне знекровлення, загибель не лише багатьох десятків тисяч військових, а й безлічі цивільних громадян, незворотну втрату значної частини українського культурного надбання, зумовила швидку переорієнтацію творчих уподобань переважної більшості українських митців у різних сферах, зокрема музикантів, потужно стимулювала виконання і створення нових яскраво означених національних зразків. Ще зовсім нещодавно вельми популярні серед багатьох прошарків українського суспільства радянські, російські і, навіть, українські російськомовні музичні зразки — так само як і літературні, кінематографічні тощо — стали сьогодні неприйнятними для виконання і прослуховування чи то перегляду, як з політичних, культурних, так і з суто морально-етичних міркувань. Отже, нині перед українськими митцями, зокрема композиторами, музикантами-співаками і, нерідко, концертмейстерами, які працюють з ними, постали чотири основні нагальні завдання.
