Abstract:
Музична культура Китаю у ХХ ст. розвивалась під знаком синтезу національних музичних традицій і досвіду європейської академічної музики. У контексті цих процесів композиторами створюються численні опуси, що є адаптацією традиційної китайської музики, популярних образів і сюжетів на ґрунті європейських академічних жанрів із використовуванням європейських музичних інструментів, зокрема фортепіано. Широке розповсюдження отримують твори, що є перекладеннями одного й того ж музичного матеріалу для різних інструментальних складів, часто з досить серйозними трансформаціями вихідного композиторського задуму. Такі перевтілення нерідко охоплювали не лише інструментальний склад, але й фактурний виклад і, відповідно, віртуозно-технічні прийоми, а інколи — навіть жанр та композиційну структуру твору.
