Abstract:
Сучасний репертуар акордеоністів складається як з оригінальних творів, так і з перекладення творів світової музичної класики. Збагачення репертуару завдяки перекладанню інструментальної музики є закономірним історично сформованим етапом. У виконавській та педагогічній акордеонній практиці вже накопичений певний досвід по роботі з перекладаннями, зокрема поліфонічних творів, що підтверджується успішним виконанням на концертах та конкурсах як поліфонічних творів композиторів епохи бароко, так і найскладніших поліфонічних шедеврів композиторів XX ст. Однак нестача фундаментальних робіт у сфері перекладень поліфонії саме для акордеону і водночас запозичення фортепіанного та баянного досвіду вимагають узагальнити напрацювання попередніх дослідників та впровадити нотатки власного досвіду у сфері методів, прийомів та теоретично осмислених принципів перекладання поліфонічних творів.
