Abstract:
З першого дня повномасштабної російської агресії прикордонний майже двохмільйонний Харків перетворився на місце проведення безпосередніх бойових дій, зазнавши масштабних обстрілів і руйнацій та втративши сотні людських життів. Попри ці трагічні й, водночас, героїчні події, втративши за перші тижні війни чи не дві третини свого населення, ще не оговтавшись від первісного шоку і перебуваючи на передовій лінії вогню, вже з березня минулого року залізобетонний Харків дедалі активніше почав чинити, разом із військовим, культурно-мистецький спротив: у захищених приміщеннях – на станціях метрополітену, у підвальних приміщеннях кафе, артистичних центрів тощо – спочатку майже спонтанно, виключно на волонтерських засадах, згодом все більш організовано і масово почали проводитися численні виступи музикантів різних стилів і напрямів, літературно-поетичні заходи, театральні постанови, організовуватися виставки місцевих художників, фотокореспондентів, проводитися культурологічні і мистецтвознавчі зустрічі.
