Abstract:
Імпровізація, як танцювальна форма, створювана виконавцем безпосередньо в момент танцю, на сьогоднішній день має різні течії, такі як: безконтактна та контактна імпровізація, танцювально-рухова терапія, вільний танець. Імпровізація — це в першу чергу техніки усвідомлення і релаксації свого тіла, відчуття партнера, простору, часу, енергії, як елементів, що народжують нову композицію. У ході навчання імпровізації виконавець набуває т. зв. «тіло, що мислить», яке об’єднує попередньо оформлені задуми, досвід і одномоментні імпульси, зближує сучасну людину з давніми культурами, які існували в обов’язковій єдності з природою. У цьому полягає ще одна мета імпровізації — досягнення співіснування різних аспектів досвіду, зокрема т. зв. «станів духу».
