Abstract:
Екранізація драматичного твору — це режисерська версія прочитання, «екранно-книжковий метапростір, де представлено безліч комунікаційних діалогічних структур». Безумовно, багато людей полюбляє читати першоджерела драматургів, але інколи все ж таки хочеться подивитися проєкцію бачення матеріала самого режисера в екранній версії. Екранізація як візуалізований текст деколи дійсно легше сприймається суспільством візуального споживання, ніж текст твору, що призначений для проникливого і вдумливого читача. Вона може розширювати можливості людини в плані розуміння істинного сенсу п’єси, або не обмежується одним джерелом, та може звужувати смислові межі. Тому не кожен глядач готовий до активного діалогу, критичного сприйняття тієї версії драматургії, яку пропонує автор фільму.
