Abstract:
Історія Харківського театру для дітей та юнацтва нерозривно пов'язана і тісно переплітається з усією історією театрального мистецтва для дітей в Україні. Протягом усієї своєї складної біографії його цілі і завдання, які стояли в минулому і визначаються в даний час, колектив театру намагався і намагається виконувати, вибудовуючи з ними свій творчий процес, свою кадрову і репертуарну політику. Актуальність наукового дослідження роботи полягає в тому, що в ній вперше відбувається спроба фіксації та аналізу діяльності Харківського театру для дітей та юнацтва в період 2010-2020 років та визначається необхідністю виявлення особливостей мистецькоїта суспільної взаємодії митця, глядача, вистави в процесі творчої діяльності театру за вказаний період. У даній роботі досліджені питання необхідності комплексного підходу до вирішення проблем: як зміцнити розуміння в молодих акторах, що театр для дітей – це не просто «трамплін» у «доросле» театральне життя, а це і є вершина професійної майстерності; що дитячий та підлітковий глядач найвимогливіший і самий відвертий; що творчий процес в театрі для дітей вимагає особливого підходу і від драматурга, і від режисера, і від артиста, і від художника, і від композитора, і взагалі, від усієї постановочної групи вистави. А в цілому проведені дослідження проблеми: як, в сучасній театральній дійсності, з новими технологіями, з новими театральними напрямками і формами, в особливостях ринкових відносин та конкуренції у певних нішах впливу на духовний розвиток дитини, не втратити те взаєморозуміння і взаємозв'язок між митцем і юним глядачем. Метою дослідження є з’ясовування імовірних варіантів розвитку взаємодій учасників сучасного театрального процесу у Харківському театрі для дітей та юнацтва з юним та підлітковим глядачем.
