Abstract:
Як відомо, вчення Зигмунда Фрейда вже давно вийшло за межі медицини.
Сам Фрейд зазначав, що його праці психоаналітичного вчення не обмежуються медициною, а можуть використовуватися в різних науках про духовність. Фахівець використовував психоаналіз для конструювання власної філософії історії й культури. При цьому він виходив з того, що психічний розвиток окремої людини скорочено повторює процес розвитку всього людства, як етичних і моральних норм поведінки, так і суспільних зв'язків, культурних досліджень і соціальних інститутів, які свідчать про прогрес цивілізації від примітивних первісних спільнот до сучасної організації суспільства. Тобто Фрейд дійшов висновку про наявність моральних основ психічного життя людини, із яких зростають всі культурні та соціальні досягнення людства.
