Сповідальний дискурс у семіотичному горизонті культурологічного дослідження

Abstract

Головна увага в поданої публікації зосереджується навколо семіотичного змісту Великого покаянного канону Андрія Критського, авторитет якого широко поширений та міцно утвердився у світовому православному середовищі. У його змісті виділяються дві взаємозалежні теми — самозасудження та духовне піднесення особистості. Відповідно до них розподіляються знаки, що утворюють ці два семіотичні поля.