Особливості комплектування та експонування протоболгарських колекцій у музеях історичного профілю (на прикладі Харківського історичного музею в Харкові і Національного історичного музею в Софії)

Abstract

Аналіз і комплектування пам’яток салтівської культури стало брендом для археологічних і музеологічних досліджень Харківщини. Традиція подібних досліджень налічує понад сотню років і пов’язана з проведенням XII археологічного з’їзду в Харкові в 1902 р. Підсумком з’їзду став каталог однойменної історико археологічної та етнографічної виставки, також уперше опублікований у 1902 р. У контексті цього дослідження особливий інтерес становить факт фіксації в цьому каталозі середньовічних артефактів, уперше виявлених у катакомбних похованнях, розташованих неподалік від с. Верхній Салтів. За місцем виявлення ця археологічна культура отримала назву «салтівської». Її першовідкривачем став молодий і тоді ще практично нікому невідомий учитель і краєзнавець В. Бабенко, якого зі свого боку підтримав директор музею старожитностей при Харківському університеті проф. Є. Редін.