Abstract:
Сучасне мистецтво, перейшовши у ХХІ століття, стає перед завданням не тільки відтворювати теми та ідеї, але й відображати глибокі поєднання та розрізи внутрішнього світу людини. У світлі філософії Олександра Філоненка, дослідник пропонує вихід із кризи за допомогою розуміння та поглиблення в поняття «краси». На наш погляд, театр ХХІ ст. повинен також будуватися на відчутті краси та специфічному стані краси, яке розкривається в поєднанні світлої та темної сторони людської природи. У цьому контексті театр може виступити не лише як рефлексія сучасності, але і як ключовий чинник формування відносин і розуміння світу в новій матриці суспільства. Водночас «краса» в нашому розумінні визначається як зіткнення людини із самою собою, сприйняття багатовимірного поєднання всього, що оточує людину, та самого себе.
