Еволюція сценічного слова в українському театрі та кінематографі: історико-культурний контекст (ХХ – перша чверть ХХІ ст.)

Abstract

Актуальність обраної теми зумовлена можливістю вивчення культуротворчого потенціалу української сценічної мови у театрі та ігровому кіно ХХ – першої чверті ХХІ ст. як чинника формування національної ідентичності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні сценічного слова в українському театрі та ігровому кіно ХХ – першої чверті ХХІ ст. як носія сенсів ідентичності в національній культурі, відображеній в інтонуванні мовного малюнку ролі. Мета дослідження – визначення механізмів культуротворення за допомогою сценічного слова в українських театральних і кінематографічних практиках ХХ – першої чверті ХХІ ст. Об’єкт дослідження – театральна та кінематографічна культура України ХХ – першої чверті ХХІ ст. Предмет дослідження – вербальна культура в театральних і кінематографічних практиках України ХХ – першої чверті ХХІ ст.

The codification of the meanings of culture occurs due to the symbolic space of speech. Theatrical and cinematic practices are integrated into the cultural space through artistic images. The stage word in theater and fiction cinema is a link between the cultural potential of the Ukrainian language and the ability of art to influence the formation of national identity. The language pattern of the role is able to contain archetypes of the Ukrainian national culture as those that the national viewer recognizes, at the same time they reflect the author's style and individual characteristics of the actor. Special attention should be paid to intonation as a component of verbal culture in the theatrical and cinematic practices, which is capable of forming emotional and value sequences synchronized with the axiological vectors of national culture.The scientific novelty of the obtained results consists of a comprehensive study of the stage word in the Ukrainian theater and fiction cinema of the XX - the first quarter of the XXI century, as a carrier of the meanings of identity in the national culture, reflected in the intoning of the language pattern of the role. Stage language is considered in the work as a phenomenon of culture, which is due to the historical and cultural context of its formation and subsequent dynamics, and is also capable of reverse influence.