Abstract:
Одним з величніших оперних композиторів в історії є Ріхард Вагнер (1813–1883), який своїми новаційними художніми ідеями, проголошеними ним у музично-публіцистичних творах, та своєю творчістю здійснив колосальний вплив на увесьрозвиток світового музичного мистецтва (насамперед у річищі музичного театру).
Основні принципи вагнерівського «мистецтва майбутнього» та його оперної реформи, формування яких розпочалося ще в «Летючому голландці» (1841), «Тангейзері» (1845), «Лоенгріні» (1848), знайшли своє найвище втілення в шедеврах,
створених композитором у другій половині життя, — операх «Тристан та Ізольда» (1859), «Нюрнберзькі мейстерзінгери» (1867), «Парсифаль» (1882) та насамперед грандіозній тетралогії «Кільце нібелунгів» (1854–1874), яка стала головним твором
митця, уособленням його філософських і музичних ідей.
