Abstract:
Множинність комунікативних форм і проявів художньої екзистенції
академічного вокального мистецтва в контексті плюралістичної культури
метамодерну на рівні наукової рефлексії актуалізують звернення до питань
вокально-виконавського мислення, що є одним з найважливіших смислотворних
чинників творчо-діяльнісного самоздійснення сучасного вокаліста та репрезентації
вокальної образності в оперній та концертно-камерній жанрових сферах.
Проблема музичного мислення, складовою якого постає вокально-виконавське
мислення, є однією з найгостріших та постійно актуальних у науці про музику.
Розробка цієї проблеми з особливим статусом у музичній теорії та мистецькій
практиці здійснюється в різних аспектах та дискурсах (феноменологічному,
нейроестетичному, теоретико-аналітичному, музично-психологічному, вокально-
педагогічному, вокально-виконавському тощо), демонструючи значний еврістичний
потенціал та відкритість новим теоріям та науковими концепціям.
