Abstract:
Специфіка сучасного підходу до вивчення будь-якої наукової проблеми
передбачає широке залучення знань із суміжних галузей, а також використання
певних прикладних підходів, відпрацьованих фахівцями відповідного профілю.
Саме це стало головною детермінантою спроби залучити до вирішення певних
професійних педагогічних завдань викладачами диригування дещо незвичного
інструменту — гештальт-підходу.
Незважаючи на певну критику цієї психотерапевтичної практики, результати
застосування її елементів надають досить наявні результати. Звісно, не йдеться про
повноцінне використання самого методу гештальт-терапії, адже для цього потрібні
системні знання і відповідна підготовка.
Проте так само, як викладачі-диригенти застосовують певні знання з фізіології
людини, формуючи мануальну техніку учня, можна використовувати й певні
елементи гештальт-підходу до психофізіології диригування.
