Аннотации:
Мультикультурні спрямування сучасного історико-культурного процесу на рівні художньої практики детермінують формування плюралістичного художнього простору, індивідуальні творчі інтерпретації якого характеризуються значущими відмінностями в осмисленні сутності мистецтва, статусу та соціальної ролі митця та виконавця, у специфіці художньої комунікації тощо. Особливої неоднозначності сучасній художній картині світу надає також суб’єктивне трактування митцями раніше базових та єдиних феноменів стилю та жанру. У контексті художньої практики постсучасності це має результатом вільне — у часі та просторі — оперування їх знаками, кожна конкретна комбінація яких залежить від концептуально-образних, тематичних, мовно-виражальних параметрів твору. Особливо інтенсивного вираження тенденція перформативності набуває у специфічній площині сучасного художнього простору України, позначеної дотичністю як до автентичних джерел, так і до сфери масової культури. Актуалізація значущості такого синтезу традицій та новацій на сучасному етапі художнього процесу обумовлюється активізацією процесу національної ідентифікації на особистісному та суспільному рівнях, осмисленням значущості національних ментальних настанов та національної системи цінностей як базових конструктів світобачення людини та спільноти.
