Сучасні процеси формування інноваційних методик у вихованні акторів та режисерів мистецьких вишів

Abstract

Сучасне українське театрознавство, спираючись на театральну практику ХХ – ХХІ століть, приділяє значну увагу широкому колу питань еволюції режисерського та акторського мистецтва, театральної освіти, синтезу традиційних та інноваційних форм виховання творчої молоді. Ці розвідки набувають особливу вагу в контексті театрального мистецтва сьогодення, позначеного творчими та педагогічними пошуками майстрів української театральної педагогіки. Тяжіння до експерименту й новацій завжди вирізняли кращих представників національної мистецької школи, творчі досягнення багатьох з яких пов’язані з використанням в педагогічній практиці, окрім фахових предметів (режисури, акторської майстерності), циклу спеціальних дисциплін. При цьому, особлива увага приділяється музичному (академічному та естрадному вокалу, грі на музичних інструментах, історії та теорії музики), пластичному (хореографії, пантоміми) та фізичному вихованню.