Короткий опис(реферат):
Репрезентація Голокосту за допомогою кіно залишається дискусійною темою, оскільки режисери часто спекулюють на історичних фактах, культивуючи суперечливих персонажів. Навіть у визнаних стрічках (наприклад, «Список
Шиндлера» (1993), «Шоа» (1985), «Піаніст» (2002), та ін.), подія сприймається
неоднозначно через порушення етичних норм та надмірної реалістичності.
Непідготовленого глядача подібна драматизація може травмувати. Історик та
документаліст Л. Ріс наголошує на тому, що людство надто слабке, щоб прийняти
всі аспекти Голокосту.