Abstract:
Основою науково-методичної концепції вивчення історії стародавнього світу студентами-музеєзнавцями є цивілізаційний підхід. Поняття «цивілізація» спочатку розглядається як певна стадія суспільного розвитку, що настала після «варварства», а згодом (на прикладі історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму) — як певний рівень розвитку людини, суспільства та держави. У центрі уваги опиняються комплексні характеристики стародавніх суспільств з акцентами на культурі, релігії людині, її поведінці, способі життя, ментальності, повсякденності. На основі конкретного матеріалу утверджується уявлення про самоцінність кожного з народів давнини, його позитивний внесок у розвиток цивілізації на Землі. Отже, у процесі навчання формується системне висвітлення історії давніх цивілізацій у єдиному світовому контексті. На сьогодні, як і за часів Фукідіда, історія продовжує залишатися «філософією в прикладах». Хочеться сподіватися, що цивілізаційна перспектива конкретних прикладів музеалізації стародавніх пам’яток допоможе студенту пройти нелегкий шлях від цікавості до розуміння.
