Abstract:
Із норм Конвенції про заходи, спрямовані на запобігання та попередження незаконного ввезення, вивезення та передання права власності на культурні цінності від 14 листопада 1970 р., випливає висновок про заборону вивезення культурних цінностей з несамоврядних територій. Проте практика держав у зазначеній сфері вирізняється різноманітністю, у зв’язку із чим не можна говорити про наявність звичайної норми із цього питання. Думки дослідників цієї проблеми також неоднорідні. З одного боку, висловлена міжнародними організаціями позиція заборони вивезення культурних цінностей з несамоврядних територій закріплена в Конвенції про заходи, спрямовані на заборону й запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передання права власності на культурні цінності від 14 листопада 1970 р. Проте Конвенція не може мати зворотної сили, і її положення не поширюються на цінності, вивезені до набрання нею чинності. Тому доводиться констатувати, що наразі міжнародне право не містить правової норми, яка б
встановлювала обов’язок повернення таких цінностей, і практика повернень ґрунтується виключно на бажанні держав відновити історичну справедливість. Міжурядовий комітет ЮНЕСКО зі сприяння в поверненні культурних цінностей до країни їхнього походження рекомендує в таких випадках шлях двосторонніх переговорів та укладення угоди між зацікавленими сторонами.
