Abstract:
Проаналізовано нинішнє положення українського книгознавства та намічено перспективи виходу із кризового стану. Розглянуто статус сучасного книгознавства як наукової та навчальної дисципліни. Запропоновано такі заходи: перегляд об’єкта книгознавства; розширення поля наукових досліджень книгознавства завдяки «поверненню» постатей автора і читача; розгляд книжкової комунікації та
тих процесів, які в ній відбуваються, в умовах нової комунікативної реальності в цілісності та взаємозв’язку, без розривання її на окремі галузі; паралельне використання як синхронії, так і діахронії під час аналізу процесів, що нині відбуваються у книжковій індустрії; активне залучення компаративних методів аналізу, а також продуктивне доєднання методологічного апарату інших наук; повернення до соціокомунікативного підходу як до основного у книгознавчих дослідженнях; об’єднання зусиль усіх, хто тим чи іншим чином причетний до книжкової сфери, незалежно від самопозиціювання в науковій спільноті.
