Тематична структура потоку зарубіжних статей з проблем застосування технологій штучного інтелекту в бібліотечно­інформаційній галузі: 2019–2023 рр.

Abstract

Для реалізації цього дослідження було відібрано 20% найвпливовіших зарубіжних журналів, що індексуються в міжнародній наукометричній базі Scopus, які у 2019–2023 рр. мали статті, присвячені застосуванню штучного інтелекту (ШІ) в бібліотечно-інформаційній сфері. Контент-аналіз цих статей дозволив визначити сучасну тематичну структуру потоку зарубіжних наукових публікацій, присвячених можливостям запровадження ШІ в бібліотечному виробництві. Основними темами, над якими найактивніше працюють зарубіжні вчені, є застосування можливостей ШІ в: цифровій лінгвістиці (20%), наукометрії та альтметрії (45,7%), інтеграції з Big Data для забезпечення якості даних (5,7%), дослідженнях історико-культурної спадщини (11,4%) та інтеграції технологій ШІ в бібліотечне виробництво (17,1%). Результати проведеного дослідження дозволяють з’ясувати стан розробленості проблем ШІ в зарубіжному бібліотекознавстві, визначити методики інтеграції технологій ШІ в сучасне бібліотечне виробництво.

The purpose of the article is to analyze global trends in the practical use of artifi cial intelligence algorithms in library science in 2019–2023, establish the state of practical use of AI algorithms in libraries of leading countries, identify problems and prospects for the implementation of foreign experience into the practice of Ukrainian libraries. The results. The analysis of articles allowed to identify the main research topics of artifi cial intelligence in library science: application of artifi cial intelligence in: digital linguistics (20%), scientometrics and altmetrics (45,7%), integration with Big Data to ensure data quality (5,7%), research on historical and cultural heritage (11,4%), and integration of AI technologies into library production (17,1%). The results of the conducted research allow to clarify the state of development of AI problems in foreign library science, to determine the methodologies of integrating AI technologies into modern library production. The scientifi c novelty of the article is explained by the absence of Ukrainian comprehensive studies on the international experience of implementing AI in library activities, which emphasizes the need for such research.