Abstract:
Маска — це важливий інструмент художнього образу в театральному мистецтві. Вона є невід’ємним елементом цілісного та виразного амплуа актора на сцені, поєднуючи в собі психологічний вплив на глядача й сакральність театрального сюжету. Варто зазначити, що тема витоків та контекстів театральних масок Катхакалі, Но і Ваянг Топенг — це історично важлива складова для подальшого вивчення та наукового аналізу східної театральної культури. Вона відкриває у своєму сенсі сакральне значення театральної маски як традиційного інструменту, що має
важливий психологічний вплив на глядача й актора. Створення маски та її контекст
для театру й творчої команди містить цілі методики створення, нанесення та
акторського перевтілення, що є важливим аспектом у науковому аналізі сценічного
мистецтва. Маска є сакральним семіотичним значенням у витоках театрів Но,
Ваянг Топенг та Катхакалі та містить у собі знання стосовно культурної театральної
спадщини багатьох східних країн.
