Сценічна культура у "фокусі постмодерністської сучасності"

Abstract

Постмодернізм у сценічній культурі — це напрям, що виник наприкінці 1960-х рр. і досягнув свого піку розвитку в 1970–80-і рр. Сам термін «постмодернізм» був введений в обіг Жан-Франсуа Ліотаром у роботі «Стан постмодерну» (1979), у якій розроблялись ідеї «мовної гри». Уперше запропонована австрійцем Людвігом Вітгенштайном ідея полягала в тому, що різні групи людей використовують одну й ту саму мову по-різному, що, у свою чергу, може призвести до різних сприйняттів світу. Ця течія відносить нас до мистецтва XXI ст., руйнуючи стереотипи, ставлячи питання і не відповідаючи на них, змушуючи дивитися на речі під іншим кутом і перевертаючи світогляд або навіть хід думок. Для сучасних людей, часто замкнутих у кордонах суб’єктивного мислення, постмодернізм стає справжнім челленджем. Він кидає нам виклик і часом може бути таким агресивним, що глядач або спостерігач відсторонюється від різких кроків сміливих авторів, а, можливо, навіть висловлює незадоволення чи обурюється.