Дисертацію присвячено дослідженню культурної детермінації балету І. Стравінського «Весна священна» та його хореографічних версій у контексті проблематики творчості. Виявлено специфіку оновлення оригінального змісту в постановках різних балетмейстерів, що актуалізує балет, як креативну складову простору сучасної культури. Запропоновано типологію хореографічних інтерпретацій «Весни священної», особливості яких розкрито через культурну та особистісну специфіку трактувань балету балетмейстерами світу з оновленням чи заміною головних тем і образів новими естетично-знаковими формами. Надано визначення «Весни» як балету-передбачення, тобто постановки, яка випередила свій час і окреслила шляхи кардинально нового розвитку сучасного балетного театру та
авангардного мистецтва. Удосконалено методологію дослідження балету
І. Стравінського та його хореографічних інтерпретацій, що базується на культурологічному підході та принципі єдності пояснення та розуміння.
The thesis is concerned with the research of cultural determination of The Rite of Spring ballet by I. Stravinskу and it’s choreographic versions in a context of creativity problems. The author reveals the particularities of the original content renewal in performances of various ballet masters that actualizes the ballet as a creative component of modern culture space. The author offers a typology of The Rite of Spring choreographic interpretations. Their particularities are revealed through cultural and personal specifics of the ballet interpretations by
choreographers all over the world where the main themes and images are renewed or substituted with new esthetically valued forms. The author proposes to identify The Rite as ballet-prevision. It means that the performance is ahead of its time and have outlined the dramatically new ways of modern ballet theater and avant-garde art. Investigation methodology of the I. Stravinsky’s ballet and it’s choreographic
interpretations is improved.
