Abstract:
Масштабні та потужні процеси ревізії ціннісних настанов, які характеризують злам XX–XXI ст., стали імпульсом до осмислення сутності та специфіки параметрів картини світу метамодерну, у якій суттєвим трансформаціям піддаються конструкти і спрямування художньої рефлексії. Констатація дослідниками таких атрибутивних ознак метамодерну, як інтегративність, пошук аутетентичності, діалог із духовним досвідом попередніх історико-культурних епох поза постмодерної іронічності, вторинність індивідуалізму тощо дозволяє закцентувати вагому роль фольклору, як художньої основи національних культур, у процесах пошуку ідентичності особистості в мультикультурному світі та детермінанта стильових, мовно-мовленнєвих особливостей творчих світів виконавців у плюралістичній панорамі сучасної масової музичної культури. Як результат – у просторі масової культури складається «баналізований» варіант утілення фольклорних інтенцій, який певним чином містить у собі небезпеку деструкції світоглядних настанов, руйнації згорнених у фольклорі культурних кодів нації.
