Abstract:
Жіночі образи у «Лісовій пісні» Л. Українки стали важливим внеском у культурну й літературну спадщину, піднімаючи тему жіночої самосвідомості та зміцнюючи її соціальний статус. Леся Українка у своїй драмі прагнула показати функції жіночих персонажів у двох паралельних світах — людському та міфологічному. Центральний образ, Мавка, є символом природи, свободи та духовної краси,яка протиставляється людському світу, зокрема через образи людських жінок,таких як Килина. Леся Українка використовує Мавку для відображення жіночої душі, яка прагне свободи й гармонії, але стикається з болем і трагічністю у зв’язку з нездатністю людського суспільства повністю прийняти її. Мавка є вільною від соціальних ролей та обмежень, але в результаті трагічних подій втрачає свої голос та форму — це символ руйнування жіночої сутності під тиском цивілізаційних і соціальних норм. Жіночі образи у «Лісовій пісні» Лесі Українки розкривають широкі аспекти жіночої природи — від духовності й краси до прагматизму і побутової практичності.
