Аннотации:
«Пряме кіно» (direct cinema) та «кіно правда» (cinema varite) з’явились як протест проти ідеології телевізійного фільму, а саме використання в ньому афективних атракціонів для захисту аудиторії від «чутливого контенту» і дистанціювання від драми правди. Основним постулатом маніфесту «кіно правди» є саме вимога не приховувати камеру. Яскравий представник цієї школи — відомий режисер Джошуа Оппенгаймер. Маніфест цього руху спонукає документалістів використовувати методи провокації та саме в контексті провокації робити реконструкції подій. Провокативні реконструкції «кіно правди» дозволяють руйнувати очікування глядачів і завдяки провокації наближатись до драми правди.