Abstract:
На початку ХХ ст. англійці стали лідерами в пропаганді, розуміючи всі її механізми. Після Першої світової війни в Німеччині пропаганда стала ключовим інструментом впливу на політичне життя. Важливою частиною стратегії пропаганди була формула Геббельса: 75% розважального контенту та 25% пропаганди. Під час Другої світової війни пропаганда відігравала ключову роль у мобілізації населення та підтримці військових зусиль. У Радянському Союзі пропаганда фокусувалася на патріотизмі, єдності народу та героїзмі Червоної Армії, закликаючи до єдності й мобілізації ресурсів. Холодна війна (1950-ті — 1980-ті рр.) відобразилася в культурі та спорті, де США і СРСР використовували свої досягнення для демонстрації переваги. Вони використовували культурну дипломатію: США — через кіно, літературу і дослідницькі центри, СРСР — через підтримку комуністичних рухів і культурні події. В еру масмедіа емоційна апеляція стала однією з ключових технік, використовуючи яскраві образи та звукові ефекти для виклику сильних емоцій, які формували не лише сприйняття подій, а й поведінку. Сучасні методи пропаганди використовують алгоритми та великі дані для цілеспрямованого впливу на різні аудиторії.
