Abstract:
Інтенсивність відродження народнопісенного виконавства пов’язана з численними його модифікаціями. Bони урізнобарвлюють простір національного мистецтва і створюють прецеденти новаційного синтезу видів мистецтва. Нові реалії буття виконавця народної пісні обумовлюють необхідність формування нових методичних засад професійного виховання співака. На інтелектуальному рівні вони мають забезпечувати досягнення високого рівня осмислення власної творчої місії як носія колективної духовної спадщини. На технічному, виконавському рівні одним із нових методичних завдань стає формування виконавської мобільності співака, його здатності до гнучкого реагування на зміну «стильового простору», умов виконання та специфіку сучасної художньої комунікації. Народнопісенне виконавство, зберігаючи іманентну сутність і значущість для нації, у реаліях сучасності є імпульсом нескінченного, багатовимірного розгортання інтерпретаційного виконавського процесу.
