Короткий опис(реферат):
Основуючись на градації виконавських типів піаністів, друга половина ХІХ ст. знаменується переходом від типу віртуоза-композитора до віртуоза інтерпретатора. У цей період поширеним було не лише створення музичних композиції, а й виконання творів інших авторів. Піанізм виконавської фортепіанної майстерності артистів сприяв підвищенню вимог до віртуозності гри. Сучасні вимоги до виконавця включають не лише безпомилкове технічне виконання, але й вміти емоційно виразити зміст виконуваного музичного твору. самим осягнувши задум композиторатому, щоб молодий виконавець міг наблизитись до розуміння певної епохи й досягти артистичного виконання. B глобальну структуру піанізму входить не лише технічний аспект, але й емоційний компонент, це зумовлює розмаїття виконавських приймів.
