Abstract:
На початку ХХІ ст. в національному вимірі застосовується термін «український модерн». Cецесія, як мистецький напрям, був відверто синтетичним. Програмними для цього напряму були: поєднання функціональності й утилітарності з декоративізмом та естетизмом, художності з природністю, надання кольорам і фактурам самостійної художньої якості. Творчість одеського митця Амвросія Ждахи (1855–1927) у своєму розквіті припадає на початок ХХ ст., і в ній також присутні елементи сецесіону, які відіграють важливу естетичну роль і впливають на образотворчу виразність його робіт. Графічна серія художника присвячена українським народним пісням, переважно з козацького циклу. А. Ждаха був у числі перших ілюстраторів «Кобзаря» Т. Шевченка. У 1911 р. брав участь у першій виставці українських митців у Києві.Майстри сецесії продовжували традиції європейського романтизму, звертаючись до пошуків нових естетичних ідеалів на основі національних історичних легенд, нерідко спрямовуючи увагу саме на фольклор. А. Ждаха звертався до сторінок української героїчної минувщини, відображених у народній творчості.
