Abstract:
Бурхливий розвиток жанру мюзиклу на рубежі XX–XXI ст. характеризує національний музично-драматичний театр. Сучасний український мюзикл демонструє різні моделі співвідношення традицій і новацій та орієнтує сучасного актора на мобільне їх опанування. Новаційним різновидом жанру є дитячий мюзикл, який демонструє стилістичну яскравість, виразну переконливість характеристик героїв, значущість видовищності та хореографічного компонента. Характерною рисою вокального пласту дитячих мюзиклів є синтез настанов академічного й естрадного вокалу, значущість пісенного начала та особлива темброва виразність партій. Українські мюзикли становлять собою сферу, у якій уможливлюється реалізація творчого потенціалу сучасного актора, для якої розвинені вокальні навички стають необхідним компонентом його універсальної творчої особистості.
