Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Козеняшев, Є. А. | |
dc.date.accessioned | 2024-12-22T19:17:38Z | |
dc.date.available | 2024-12-22T19:17:38Z | |
dc.date.issued | 2024 | |
dc.identifier.citation | Козеняшев, Є. Дерев’яний офіклеїд — відомий і невідомий = Wood Ophicleide — Known and Unknown // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку. У 2 ч. / М-во культури та стратегічних комунікацій України, М-во освіти і науки України, Харків. держ. акад. культури, Нац. акад. мистецтв України ; [редкол.: Н. Рябуха (відп. за вип.) та ін.] : матеріали міжнар. наук. конф., присвяч. 95-річчю ХДАК (21–22 листоп. 2024 р.). Харків : ХДАК, 2024. Ч. 2. С. 206. | ua |
dc.identifier.uri | http://195.20.96.242:5028/khkdak-xmlui/handle/123456789/3651 | |
dc.description.abstract | Назва інструменту «офіклеїд» є мало розповсюджена й відома тільки вузькому колу музикантів-професіоналів. Це саксофон. «Дерев’яний офіклеїд» — так назвав свій винахід бельгійський майстер Адольф Сакс на початку 1840 р. У роботі над усуненням інтонаційних розбіжностей між дерев’яними та мідними духовими інструмента ми і з метою заміни недосконалих басових офіклеїдів на більш вдосконалені, він створює інструмент з коніч ним металевим розтрубом та мундштуком від кларнета з одинарною тростиною та системою клапанів Теобальда Бьома. У 1846 р. Адольф Сакс отримує у Франції патент на «систему духових інструментів, які мають назву саксофони, і мають у сімействі 8 одиниць». Саксофону у цьому році «виповнюється» 178 років. | ua |
dc.language.iso | ua | ua |
dc.publisher | ХДАК | ua |
dc.subject | музичні інструменти духові | ua |
dc.subject | саксофон | ua |
dc.title | Дерев’яний офіклеїд — відомий і невідомий | ua |
dc.type | Conference paper | ua |