Abstract:
Cприйняття людського голосу формується під впливом гендерних стереотипів, біологічних особливостей та культурних уявлень про роль жінок та чоловіків у суспільстві. На розвиток вокального голосу впливають певні фізіологічні чинники, зокрема довжина та товщина голосових складок, розмір гортані й резонаторних порож нин (грудна клітка, рот, носоглотка). Стереотипність «чоловічих голосів» традиційно асоціюється з такими якостями, як «сила», «влада» та «авторитет». Якість жіночого звучання зазвичай характеризується «м’якістю», «лагідністю» та «емоційністю». У вокальному мистецтві голос також відіграє важливу роль у визначенні гендерної характеристики персонажів. Особливо це помітно в таких жанрах, як опера та традиційний драматичний театр. Гендерні очікування в музиці та опері з часів «бароко та класичної епохи» до XX століття значно лібералізувалися. Вокальні партії більше не розглядаються як виключно «чоловічі» або «жіночі», та артисти частіше отримують можливість виконувати ролі, незалежно від свого біологічної статі.
