Аннотации:
Протягом 30 років наша велична та неповторна країна вибурює свою незалежність, національну само ідентичність, національний код та духовну складову. Український народ – це яскрава, унікальна та багатогранна нація яка у своїй спадщині – має фундаментальне та глибинне мистецтво української народної хореографічної культури, української пісні, літератури, живопису, архітектури тощо. В контексті сучасних процесів розвитку – найголовнішою метою, це зберегти нашу територіальну цілісність, відновити свої культурно-мистецькі принципи та відновити родовід українського народу. Але, саме хореографічне мистецтво влучно та змістовно передає увесь морально-психологічний стан будь-якої людини. Через танець люди завжди відображали та демонстрували певний пласт своїх емоцій та психосоматичних ознак. Початок ХХ століття – починається з динамічного та бурхливого розвитку нового виду та напряму Світового хореографічного мистецтва танцю «модерн». Саме танець «модерн» з явився в супереч класичного хореографічного мистецтва. Його стрімке формування почалось з двох країн США та Німеччини. Мета – відобразити та показати образ війни в контексті танцювального мистецтва «модерн». Об’єкт дослідження – образ людини на війні. Предмет дослідження: трансформація людини на війні засобами танцювального мистецтва «модерн».
