Abstract:
Практики пам’яті є невіддільною складовою сучасної культури. Українські воєнні реалії спонукають до оновлення національного концепту культурної пам’яті. Засоби художньої виражальності сучасної хореографії спроможні артикулювати індивідуальний досвід пам’яті, придатний до колективного сприйняття. Суб’єктність носія пам’яті потребує уваги культурології в питанні вивчення механізму формування цілісного хореографічного образу індивідуального досвіду війни як складової культурної пам’яті.