Практична діяльність та теоретичні праці П. К. Саксаганського в розвитку та піднесенні культурного рівня сценічного слова в українському театрі

Abstract

В Україні сценічна мова почала набувати свого значення з іменами акторівкорифеїв. Глибоке знання народного побуту, вміле використання мелодики, інтонаційного багатства допомагало їм нормувати літературну мову. П. К.Саксаганський був першим в історії українського театру,хто прагнув теоретично узагальнити закони словесної дії та її нормативність. У своїй акторській діяльності Саксаганський створив цілу галерею унікальних «мовних портретів», майстерно використовуючи багатство свого голосу, дикційні й тембральні модуляції,паузи, акценти та ритміку. Водночас його технічна досконалість сценічного мовлення не була самоціллю, а слугувала засобом глибокого розкриття духовного світу персонажів, їхніх класових та ідейних позицій.