Аннотации:
Серед постановок режисера Леся Курбаса вистава «Едип-цар» (1918 р.) стала не лише театральним експериментом, а й важливою віхою в розвитку української режисури. Її принципові характеристики — умовність, монтажність, наявність пластичної експресії, характерний сценографічний символізм, особливо підкреслене звернення до міфу та широке осмислення суспільних катаклізмів — все це залишається актуальним для сучасного українського театру. Постановка «Едип-цар» Леся Курбаса стала маніфестом нового, синтетичного театру, що прагнув відобразити складність та трагізм епохи. Нині в Україні також активно використовуються мінімалістичні, символічні або навіть абстрактні сценографічні рішення ніби продовження розпочатого Лесем Курбасом руху, але закладаючи свої актуальності теми та контекст.