Ремінісценції японської культури в постмодерністських практиках українських художників

Abstract

Постмодернізм, що зародився в 1970-ті рр. в США та Західній Європі, запропонував митцям нові прийоми художнього мислення — «подвійне кодування» і «радикальний еклектизм». Це дозволило використовувати культурну спадщину традиційних мистецтв, зокрема й японської культури, як джерело нових символічних форм, метафор та декоративних рішень. Водночас українські художники, обмежені рамками єдиного офіційно дозволеного радянським режимом стилю — соцреалізму, залишалися осторонь глобальних мистецьких процесів. Лише наприкінці ХХ ст., після здобуття незалежності України в 1991 р., накопичений творчий потенціал вибухнув, відкриваючи нові можливості для мистецьких експериментів.